Адольф Гітлер Про дегенеративне мистецтво Більшовизм в мистецтві є єдиноможливою формою прояву в царині культурного життя більшовизму взагалі, бо саме тут він дозволяє сам собі демонструвати безмежність збочень і потворності. Для кого така заява видається дивною ба навіть несправедливою, тим ми радимо уважніше придивитися до мистецтва тих країн, які вже мали щастя бути збільшовиченими. Рухайтеся за нами і переконаєтеся, що офіційно визнаним мистецтвом в цих державах є продукти божевільної фантазії таких мерців, як кубісти і дадаїсти. Навіть протягом нетривалого періоду існування Баварської радянської республіки ми могли помітити те саме. Вже в Баварії можна було помітити, що всі офіційні плакати, газети, малюнки тощо несли на собі відбиток не лише політичної деградації, але і загальнокультурного виродження і розкладу. Звичайно, років 60 тому не можна було і уявити політичної катастрофи таких розмірів, що ми її пережили нині. Аналогічно і елементи загальнокультурного розкладу років 60 тому були значно слабшими, аніж ті симптоми розпаду, що від початку ХХ століття виродилися в кубізм тощо. Років 60 тому такі речі, як виставка так званих „переживань” дадаїстів, були б абсолютно нечуваними. В ті часи організаторів подібної виставки запроторили б до психіатричної лікарні. Натомість нині подібні суб’єкти очолюють навіть ціле мистецьке об’єднання. Років 60 тому подібна чума не могла б виникнути, бо громадська думка цього б не потерпіла, а держава миттєво застосувала б заходи. Керівники держави зобов’язані боротися проти того, щоб божевільні мали змогу впливати на духовне життя цілого народу. Надати „свободу” такому „мистецтву” означає грати долею народу. Той день, коли подібне мистецтво отримало б широке визнання, став би роковим днем для всього людства. Цього дня можна було б сказати, що замість прогресу розумового розвитку людства розпочався його регрес. Всі страшні наслідки такого „розвитку” важко собі навіть уявити.
|