ІВАН ДЗЮБА УКРАЇНА ПЕРЕД СФІНКСОМ МАЙБУТНЬОГО
... Неприпустимим спрощенням було б зводити апокаліптичну проблему до міжнародного тероризму, а пошук рятівної відповіді - до боротьби з міжнародним тероризмом. Насправді мова має йти про стан світу взагалі, насамперед про глибокий розкол світу по багатьох лініях. Зазвичай говоримо про світову цивілізацію, про цінності демократії, про відкрите суспільство..., про технотронне суспільство, інформаційне, постмодерне суспільство і т.д. і т.п. При цьому "нічтоже сумняшеся" переносимо на весь світ поняття, які гарячково продукуються в західноєвропейському чи, скажімо, північноатлантичному фрагменті цього світу і далеко не завжди відповідають реаліям решти світу, а інколи й просто для нього неприйнятні й образливі. В людей ісламу, приміром, демонстрація "американського способу життя" може викликати зовсім інші емоції, ніж у пострадянського "совка" з його заздрісним усеїдством.
... Треба сказати. що стереотип про бідність арабо-ісламського світу не такий уже й бездоганний. Саме в цьому світі є чимало з кола найбагатших людей планети, саме в ньому є зразки фантастичних розкошів, і ті емоції, що їх бідні ісламісти скеровують на багатих американців, вони могли б переадресувати на своїх одновірців, які. здається, не дуже переймаються стражданнями своїх братів по вірі. Та й терористичні акти фінансують не бідаки. Якби ті кошти,що витрачаються на боротьбу з ними, та спрямовувалися на вирішення соціальних проблем ісламського світу, - з бідністю, хворобами й неписменністю в цих регіонах можна було б покінчити. Може, це стримало б грізний процес великого переселення народів, який поки що називається "нелегальною міграцією".
Але, крім соціального, є і інші - політичні, ідеологічні, духовні, психо-культурні аспекти цієї глобальної колізії. Спробуємо бодай назвати деякі з них. Дозвольте невеличкий відступ.
Коли говорять про гітлерівський націонал-соціалізм, якось не помічають одного важливого елемента його ідеології і пропаганди. Річ у тім, що він виступав як рятівник людства не тільки від більшовизму, а й плутократії - насамперед американської (чи єврейсько-американської). Ця складова нацистської ідеології сягала неабияких емоційних висот у своєму викривальному пафосі. Радянська антиамериканська пропаганда часів "холодної війни" могла тільки позаздрити гітлерівській, хоч і вчилася в неї, а часом і соромливо використовувала її шедеври. Люди мого покоління памятають, яке враження справив показ на наших екранах трофейного німецького фільму, що йшов під назвою "Судьба солдата в Америке".
Об'єктивно виходить так, що цю місію порятунку людства від американізму, чи то від єврейсько-американської плутократії, - місію, про яку марно мріє чи нібито мріє хитрий Жириновський, - взяли на себе чи приписали собі деякі відлами ісламського фундаменталізму, насамперед Бен Ладен та його прихильники.
... Глобалізацію - в цьому специфічному значенні - можна розглядати як "капіталістичну" альтернативу комуністичної ідеї інтернаціоналізму, з тим, однак, що остання несла в собі незрівнянно більший гуманістичний зміст. Принаймні теоретично пролетарський інтернаціоналізм передбачав поступовість процесів інтернаціоналізації, урахування і гармонізацію економічних і культурних інтересів різних народів, актуалізацію їхніх духовних цінностей. Ми знаємо, що ідеал цей залишився теоретичним посилом. Мабуть, інакше й бути не могло; гандж тут у самому накиданні світовому життю теоретичного ідеалу, вимудруваного благодійниками людства, а не "закладеного" в самому стані світу. Отож на практиці ідея інтернаціоналізму виродилася у спробу політичного, а почасти й культурного гегемонізму.
... Натомість капіталістична глобалізація не дає підстав говорити про суперечності між ідеалом і практикою...
|