Восени 1917 року на вугільних шахтах в Ериствовму, де працювало близько п'яти тисяч шахтарів (половина з яких були татари), директор місцевих шахт Коноплянников переконав шахтарський люд в тому, що тільки він є втіленням "революції, правди і справделивості". Конопляников не підпорядковувався діючому тоді Тимчасовому урядові Росії, одночасно переконуючи шахтарів, що всі існуючі партії "вороги народу і революції". Свідок так описував один з епізодів життя цієї "донецької республіки": "Коноплянников із вікна двоповерхового будинку виголошує промову перед шести-семитисячним натовпом шахтарів. "На коліна, цілуйте землю!" - крикнув гучним голосом бравого командира Коноплянников. 6-тисячна маса, як підкошена трава, стала навколішки. "Підніміть руки і присягайте, повторюючи мої слова". "Присягаємо!" - вилітає з шести тисяч шахтарських горлянок і гучною луною ще раз віддається в лісі. "Присягаємо! Всі помремо за Конопляникова. За нашу республіканську комуну. Всі помремо! Нікому не викажемо. Не зрадимо. Помремо!". Після цієї церемонії учасники мітингу вчинили бійку з прихильниками Тимчасового уряду, які з'явилися, щоб йому завадити. В результаті- 49 жертв у супротивника і жодної - у Коноплянникова.