МИСТЕЦЬКА ГАЛЕРЕЯ
АВАНГАРДУ І ТРАДИЦІЇ
GALL'ART

Тарас Ткачук
зав. відділом археології
Національного заповідника "Давній Галич",
кандидат історичних наук

МІЖНАРОДНИЙ СИМПОЗІУМ
"ЗНАКИ ЦИВІЛІЗАЦІЇ"

Фотографії за матеріалами симпозіуму
можна переглянути тут >>>

Інтерес до знаків неолітичних і енеолітичних культур VI-IV тис. до н.е. Південно-Східної Європи ( "Давньої Європи", за М. Гімбутас) від їх відкриття напочатку XX сторіччя ніколи не згасав. Найчастіше вони мають вигляд окремих прокресленних знаків нанесенних на денцях і стінках посудин поза орнаментом, на скульптурках, пінтадерах та інших виробах з глини і каменю. Дещо рідше групи знаків росташовували на вказаних предметах лінійно. Ще рідше групи знаків зображали на " табличках".

Знаки на кам'яних і глиняних предметах та посуді нео-енеолітичних культур Давньої Європи розповсюджені досить широко. Найраніші знаки знайдені у культурі Кьоріш-Кріш-Старчево VI тис. до н.е., яка займала території сучасних Угорщини, Румунії і Сербії. З середини VI тис. до н.е. вони знайдені в культурах Тисаполгар, Градешніца, Караново VI, Петрешті. Але найбільше знаків маємо у культурі Вінча. Дослідники нарахували їх більше 1200.

До цього часу невідомо, чи вони передають мовні одиниці-фонеми, тобто є писемністю, чи вони слугували для якихось інших цілей (ритуальних, гадальних тощо).

Саме цій проблемі був присв'ячений міжнародний симпозіум, який відбувся в Новому Саді (Сербія) з 25 травня по 2 червня 2004 року. Його організували Сербська академія наук і мистецтв та Інститут археоміфології (США). Дослідики з Сербії і Чорногорії, Македонії, Сполучених Штатів Америки, Болгарії, Румунії, Греції, Фінляндії, Італії, України і Литви зібралися для обговорення різноманітних аспектів проблеми знаків Давньої Європи.

Відомий американський дослідник, автор єдиного опублікованого каталогу вінчанських знаків доктор Шон Вінн вважає, що вони використовувалися для ритуальних дій.

Доктор Карл Брукнер (Сербія) дотримується думки, що знаки слугували для не вербальних послань, також, в основному, ритуальних призначень.

Доктор Андрей Старовіч (Сербія) виголосив доповідь, присв'ячену контекстуальному аналізу вінчанських знаків. Важливою знахідкою стали однакові комбінації знаків на двох різних предметах, що вказує на їхній, на разі, невідомий зміст. Не менш цікавим є помічений доктором Старовічем факт, що кожний вінчанський будинок мав свої знаки. На його думку, знаки були символами неолітичної мови.

Доктор Харальд Хаарманн (Фінляндія) у своїй доповіді висловив гіпотезу про розвиток прадавньої європейської писемності з часу знаків печерного живопису, кістяних і кам'яних виробів палеоліту. Знаки передавалися у часі, поки не стали графічною основою для грецької абетки.

Доктор Марко Мерліні (Італія) ознайомив присутніх з результатами детальних досліджень знаменитих табличок з поселення Тартерії, а також людських кісток з ями, разом з якими вони були знайдені.

Кількість знаків Давньої Європи, які відомі науці, постійно зростає. Це показали доктор Георге Лазаровічі ( Румунія), Андрей Старовіч та інші дослідники.

Слід наголосити, що ніхто з присутніх авторитетних вчених не вважає знаки Давньої Європи пов'язаними з шумерськими. Про їхній "з'язок" можна прочитати в книгах Ю. Шилова. Ніхто не намагається читати їх по шумерськи, як це зробив А. Кіфішин, адже подібність між знаками Давньої Європи і шумерськими складає всього 5,2%. Про те, що невідомі знакові системи при сильному бажанні можна прочитати на будь якій мові свідчить, наприклад, велика кількість розшифровок знаменитого диску з Феста (в тому числі і сучасною російською мовою !).

Дуже важливу знахідку "написів" на корі дерева продемонстрував доктор Адамантіос Сампсон (Греція), що збереглася завдяки постійному вологому грунту неолітичного поселення, з якого вона походить. Можна лише уявити, яка кількість "написів" на корі зникла безслідно ! Не виключено, що те, що дійшло до нас на глині і камені, лише невелика кількість всього знакового богатства неоліту і енеоліту Давньої Європи.

Taня Джанфезова (Болгарія) доповіла про знаки на неолітичних і енеолітичних пінтадерах.

Доктор Стефан Чохаджієв (Болгарія) показав присутнім глиняні столи для гри, що свідчить про наявність вільного часу у людей енеоліту.

Три доповіді на симпозіумі були присв'ячені знакам культури Трипілля-Кукутені як частини Давньої Європи (доктора Корнелії-Магди Лазаровічі із Румунії, кандидата історичних наук Михайла Відейко і кандидата історичних наук Тараса Ткачука з України).

До симпозіумі була підготовлена дуже цікава виставка автентичних вінчанських знаків на посуді, а також видано каталог цієї виставки. Крім того учасники мали змогу відвідати знамениті поселення Вінча і Лепенський Вір.

На завершення хочеться висловити особливу подяку організаторам симпозиуму доктору Джоан Марлер ( США), доктору Богдану Брукнеру ( Сербія і Чорногорія), доктору Харальду Хаарманну (Фінляндія), доктору Боріславу Йовановічу (Сербія і Чорногорія), Андрею Старовічу (Сербія і Чорногорія).

(спеціально для сайту GALL'ART)



 

GALL'ART
Авторский проект Ивана Пелыпышака
та Олега Гуцуляка
2004