Початок міфології - це першотворення айнур (божественних істот) деміургом Еру ¶луватаром (ельф. "¤диний батько усього") та творення власне Арди, "огородженого світу", серед первинної темряви. Ті з айнур, що вирішують увійти у новонароджений світ, набувають назву "валар" (ельф. "сили", "стихії") і розпочинають безпосередню світотворчу діяльність. Перші епохи існування Арди відмічені підвищеною динамікою ландшафтної трансформації, оскільки саме на світоландшафт спрямовані первинні акти творіння валар. Основним прагненням валар ста¤ освітлення землі, упорядкування світла і темряви, їхн¤ симетричне розташування по відношенню до континентальних обріїв. Так на початку днів з'являються два велетенські світильники, ¶ллуїн та Ормал: "One lamp they raised near to the north of Middle-earth, and it was named Illuin; and the other was raised in the south, and it was named Ormal; and the light of the Lamps of the Valar flowed out over the Earth, so that all was lit as it were in a changeless day" (Tolkien 1994, 39). Прагнення до симетрії унаочню¤ться в образі острова Алмарен, розташованого у самому центрі землі у зоні злиття світла обох Світильників, і саме там виника¤ перше поселення валар. Цей центр одразу ж утворю¤ опозицію з місцями, куди світло ледве доходить: "Now Melkor began the delving and building of a vast fortress, deep under Earth, beneath dark mountains where the beams of Illuin were cold and dim" (там само, 41), таким чином заклада¤ться головна система маркування регіональних опозицій Арди: розташування по відношенню до джерела світла. Подібно до розвинених міфологій ці акти першотворення мають "свідомий цілеспрямований творчій характер", вони не ¤ дискретними спонтанними актами, а бачаться як "відрізки безперервного континууму" (Мелетинский 2000: 194-5). Найбільш характерними типами творення у толкінівській міфології ¤ номінація, яка "не ¤ чистим творенням з нічого, а скоріш певна духовна еманація божества, заснована на міфологічному ототожненні предмета та імені" та "поява елементів світу як результат праці деміурга" (там само, 196). Найяскравішим прикладом першого з згаданих типів творення ¤ надання Еру ¶луватаром реального буття світові за допомогою слова творення "Еа!" (ельф. "Хай це буде"). Айнур проспівують історію майбутнього світу у великій музиці і бачать видіння цього світу, але тільки акт номінації робить видіння буттям: "Then there was unrest among the Ainur; but Ilúvatar called to them, and said: ‘I know the desire of your minds that what ye have seen should verily be, not only in your thought, but even as ye yourselves are, and yet other. Therefore I say: Eä! Let these things Be!…' And suddenly the Ainur saw afar off a light, as it were a cloud with a living heart of flame; and they knew that this was no vision only, but that Ilúvatar had made a new thing: Eä, the World that Is" (Tolkien 1994: 21). Другий згаданий тип творення, праця деміурга, притаманний перш за все валар, у результаті діяльності яких земля набува¤ форми: "…the Valar perceived that the World had been but foreshadowed and foresung, and they must achieve it. So began their great labours in wastes unmeasured and unexplored, and in the ages uncounted and forgotten, until in the Deeps of Time and in the midst of the vast halls of Eä there came to be that hour and that place where was made the habitation of the Children of Ilúvatar" (там само, 22).