МИСТЕЦЬКА ГАЛЕРЕЯ
АВАНГАРДУ І ТРАДИЦІЇ
GALL'ART

Ігор Писарчук

ЗНАЙДЕНО ЗАЛИШКИ ГАЛИЦЬКОЇ БРАМИ

Івано-франківці, здавалося б, знають усі древні рови, вали та закапелки свого міста. Адже нинішній обласний центр - перебудований на залишках фундаменту старих будівель. Нині у місті нараховується понад 600 памяток архітектури та археології. Ця ж знахідка не зареєстрована як памятка архітектури, оскільки міститься у землі, однак стала справжньою сенсацією не лише для прикарпатських науковців. Через брак державних коштів, як правило, подібні знахідки описують, вимірюють, фіксують і потім це все закидають землею. Але керівництво фірми "Гаразд Україна", зокрема її президент Костянтин Бородайко, виявили справді історичну гуманність, пообіцявши своїм коштом ретельно реставрувати знахідку. Вона буде покрита склом і матиме спеціальну підсвітку. Тоді залишки Галицької брами, фрагменти фортечного муру стануть доступними для огляду як жителв, так і гостей міста. Таке рішення було прийнято не лише з суто гуманних міркувань. Адже знахідку відкопали під час риття котловану під фундамент майбутньої споруди саме фірми "Гаразд Україна". Вони натрапили на фрагмент головного в'їзду до колишньої Галицької фортеці - парадного в'їзду до Станиславова з боку Галич та Львова, яким найперше намагалися заволодіти всі завойовники ...

"Станиславівська фортеця мала вигляд шестикутника з розміром сторін по 400 метрів. На кутах цього шестикутника було збудовано 6 великих бастіонів п'ятикутної форми. Навколо фортеці, по всьому периметру, проходив оборонний рів з водою. Ця перша фортеця, яка будувалася дуже швидко, мала дерев'яно-земляні укріплення. Зокрема, земляні вали та земляні бастіони ззовні укріплені дерев'яними стінами з вертикально вкопаних дубових колод, верхня частина яких слугувала оборонною стіною-частоколом, за якою стояли гармати. Фортеця мала три в'їзні брами (Галицька, Тисменицька, Лисецька), які з самого початку були кам'яними. Ці три кам'яні вежі стали основою-символом герба міста ..."

Ось якою побачив Станиславівську фортею німецький дипломат Ульріх фон Вердум, що побував тут у січні 1672 року - 10 років після того, як Станиславів уже дістав право на міське самоврядування. Розповідає краєзнавець Марія Вуянко, одна з авторів книжки "Археологія середньовічного Івано-Франківська (Станіславова)": "... Через 12 років після опису фортеці німецьким дипломатом її вже у завершеному вигляді побачив французький мандрівник Д'Аллерац. Він був вражений, зустрівши тут, на галицькому Підгір'ї, таку новітню європейську фортецю-цитадель". "Найбільшим і найгарнішим містом на Покутті є Станіславів, розташований серед прекрасної рівнини, за дві милі від Дністра, обнесений могутньою фортецею, збудованою за останнім словом техніки", - писав він у своєму щоденнику".

На кінець ХVIII століття галицьке Прикарпаття ставало ареною кровопролитних боїв турецько-польської війни, які частково зруйнували Станиславівську фортецю. Та особливих руйнувань вона зазнала в часі Північної війни (1706 - 1714 рр.). Потрібні були значні ремонтні роботи. Було поновлено захисне камяне і цегляне облицювання стін валів, бастіонів та оборонного рову, відремонтовано Галицьку браму. "Через неї щодня входили сотні селян і ремісників, що несли свій товар на міський ринок, який розкинувся навколо нової кам'яної ратуші. Якими тільки мовами тут не розмовляли і якими тільки грошима не платили в'їзне мито ! А скільки війська - і кінного, і пішого, скільки коругов, штандартів бачили ці ворота!"

- Знайдені залишки Галицької брами - це родзинка для нашого міста, яке все більше і більше приймає туристів, - розповідає Зіновій Соколовський, головний архітектор проектів Львівського інституту "Укрзахідпроектреставрація", лауреат Державної премії в галузі архітектури. - Тепер ми зможемо показувати не лише голий асфальт чи тротуар туристам, мовляв, уявіть, що тут була брама... Знахідку уде реставровано, покрито склом і зроблено спеціальну підсвітку.

Фундаменти Галицької брами викладені з тесаного каменю. Брама займала проїжджу частину вулиці Галицької, яка, на щастя, досі не змінила своєї історичної назви, перед магазином з колишньою назвою "1000 дрібниць". Квадрати тесаного каменю кладені на розчині. Галицька брама була розташована перед оборонною стіною і займала частину оборонного рову (ширина рову, заповненого водою з Млинівки. що відходила від Бистриці, становила 26-28 метрів, глибина - 3 метри). Другу частину оборонного рову зайав камяний міст з мурованими арками (довжина моста - 10 метрів, ширина - 4 метри).

Після так званого першого поділу Польщі 1772 року Галичина увійшла до складу Австро-Угорської імперії, яка на той час уклала угоду з Росією про розбирання всіх фортифікацій. То ж з 1804 року починається ліквідація фортеці, розкопують оборонні вали, засипають рови з водою, зносять брами (Галицька, Тисменицька та Вірменська фіртки). З цього будматеріалу на місці дерев'яних будинків споруджують кам'яні.

Івано-Франківсь має свій герб, затверджений Геральдичною радою при Президентові Україн. Як стверджують науковці, за його осову взято первинний герб Станиславова, на якому зображена галицька брама, у відчинених воротах колись був розміщений родинний герб Потоцьких - "Пилява" - хрест з надломленим нижнім лівим раменом. З огляду на те, що рисунок виконаний в бароковому стилі, а сама вежа має барокові риси, припускаю, що шкіц (начерк) брами виконаний з натури.

()



 

GALL'ART
Авторський проект Івана Пелипишака
та Олега Гуцуляка
2004
Rated by MyTOP hitua