СУПУТНИКИ ВОЇНА

Є припущення, що світ навколо нас насправді м'який. М'якший за пластилін. є також припущення, що люди незламної волі можуть дерти тканину реальності. як мавпа газету. Що вони вміють перетворювати "силові лінії", котрі тримають цю реальність, на продовження своїх задумів. Що усі ми мандруємо вздовж цих "ліній". Тільки люди-воїни роблять це свідомо, а люди-вівці великими соціальними групами йдуть туди, куди спрямували їх століття тому призабуті пророки. Люди-вівці не знають, що світ знову змінився і що всі старі дороговкази брешуть. Але десь у глибинах колективної овечої підсвідомості вже оселився страх дезорієнтації.

Тому з рук у руки передають книгу без назви, без прізвища автора і вихідних даних видавництва.Її можна було б назвати "книгою змін", але багато століть тому таку назву отримала інша книга. Той, хто, прочитавши її, передає іншому, просить не копіювати цю книгу і передати наступним читачам це прохання. На першій її сторінці є номер - 15. Я підозрюю, що вона існує в небагатьох примірниках. Що вона призначена тільки для обраних. Я отримав її від людини, втаємниченої в техніку життя. Я передав її тому, хто відчуває "силові лінії" нашого світу. Книга написана не для всіх. Але ніхто не забороняє переповідати її зміст.

Книга розповідає про мандри. Про трьох людей, яких безіменний воїн вів до місця, означеного книгою як "Присутність". Ці люди йшли за воїном, і цей похід був для них самодостатнім. Супутники воїна не цікавилися Присутністю, їм було приємно йти за людиною, яка не боїться монстрів і має життєву мету. Але на закинутій залізничній станції, посеред пустелі воїн чи то зникає, чи то гине. Себто, світ знову змінюється. Супутники воїна залишаються самі і гадають на картах Таро. Їм випадають карти, зміст яких - добування. Тільки тепер супутників воїна починає турбувати думка про мету походу. Зброєносець припускає, що Присутності насправді не існує. Його син пропонує зберігати мету й напрям. Молода дівчина наполягає на пошуках воїна.

У сумнівах і пошуках проходить кілька діб. Зброєносець проголошує себе воїном і призначає нову мету мандрів. З ним погоджуються. Його син стає 2новим зброєносцем", дівчина віддається "новому воїнові" на знак покори. Невдовзі постає чергове чудисько, і самозванець отримує у двобої з ним смертельне поранення. Всі вирішують, що його покарано за самозванство. Перед смертю він заповідає супутникам воїна уважно придивлятися до всіх знаків, якими супроводжуються навколишні зміни. "Світ влаштовано як гойдалку, - пояснює самозванець. - Що ближче до Присутності, то менші зміни. Всі речі буття поважають себе через відсутність змін".

на останній сторінці книги намальовано цю гойдалку. Її вісь позначена літерою "С", а кінці довгої дошки літерами "М" і "Т". Мій приятель, який після мене прочитав цю книгу, припустив існування таємничого Ордену Гойдалки. "Деякі люди-вівці, - сказав він, - спілкуючись із справжніми обраними, стають дуже вправними імітаторами обраності. Їм вже не місце серед отари. Але ж ніхто не ає наміру приймати їх в істинні герметичні спільноти. От і придумали для овець-імітаторів Орден Гойдалки. Вони проходять від "М" або "Т" до "С" і проголошують себе воїнами".

"А там їх вже чекає чудисько або пастка", - передбачив я наступний крок у його розмишлізмах.

"Ні, - сказав приятель. - Там імітаторів чекає лише відсутність змін".

Я подумав, що "відсутність змін" також може бути чудиськом або пасткою. Але це вже на межі припущень. Там, куди ніколи не дійдуть супуиники воїна і де не працюють гойдалки.

()